- розгнічувати
- —————————————————————————————розгні́чуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розгнічувати — див. розгнітати … Український тлумачний словник
розгнітати — а/ю, а/єш і розгні/чувати, ую, уєш, недок., розгніти/ти, ічу/, іти/ш, док., перех., рідко. Потоком повітря роздмухувати жар, вогонь; розпалювати що небудь … Український тлумачний словник
розгнічування — я, с. Дія за знач. розгнічувати … Український тлумачний словник
запалювати — I = запалити (спричинити горіння чого н.), підпалювати, підпалити; розпалювати, розпалити, розгнічувати, розгнітати, розгнітити (вогонь, багаття тощо); закурювати, закурити, засмалювати, засмалити (цигарку, люльку) II ▶ див. викликати,… … Словник синонімів української мови
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
розлютовувати — і розлю/чувати, ую, уєш, недок., розлютува/ти, у/ю, у/єш і розлюти/ти, ючу/, ю/ти/ш, док. 1) перех. Викликати в кого небудь стан сильного роздратування, люті. 2) перев. док., неперех., на кого – що. Дуже розсердитися, розгніватися … Український тлумачний словник